#ЦеМояСпадщина #запідтримкиукф
«Частіш я все ж згадую нашу церковку при денному освіnленні. Найяскравіше пам’ятаю її, залиту всю, зверху донизу, золотавими проміннями сонця. Тоді відкривався весь її внутрішній простір, архітектурні форми промовляли чітко, на повний голос. Верх її, переможно злітаючи догори, звучав як переможний заклик фанфар. Тоді вона викликала подив, збуджувала схвильованість, піднесено урочистий, радісний настрій».
Дерев’яні церкви українського Лівобережжя в описах Стефана Андрійовича Таранушенка перетворювалися на музику, на чисту закоханість. І так оскільки вчора в нього був день народження (9 грудня за старим стилем, 21 за новим), то сьогодні трошки зізнаємося вам, що сюрприз, який ми готуємо на весну, буде пов’язаний з його роботами і з його спадщиною.
А заодно нагадаємо, якої невимовної працьовитості, наснаженості й широти знань це була людина:
«Все це не тільки вимагало напруженої роботи, але й примушувало “на ходу” ставить і науково розв’язувати проблеми, пов’язані з побудовою експозиції музею. Тому доводилося займатися архітектурою, завтра малярством; одночасно вивчати основні етапи розвитку орнаменту писанок і досліджувати історію килимарства. Слідом за розглядом творчості Шевченка-портретиста займатися з’ясуванням зв’язків мистецтва України і фінських народів, головну ж увагу приділяти українському радянському мистецтву — комплектувать твори, організовувать виставки» — згадує розповіді Стефана Андрійовича Сергій Білокінь і додає: «Так було зібрано велику кількість першорядних творів, зокрема кількасот ікон (після арешту вченого вони зникли), до сотні килимів, зразки кераміки, різьби, порцеляни».
З днем народження одного з найважливіших для нас дослідників, чий інтерес стосувався народного будівництва (зокрема на Харківщині), дерев’яних храмів, кам’яної архітектури, народного прикладного мистецтва й окремих митців та багато іншого. Того, чия доля тісно пов’язана з нашим Лівобережжям, його трагедіями, його історією. #МоєЛівобережжя
Читаймо і будьмо уважними.
На фото — Церква Миколи в Лебедині Сумської області, збудована 1783 року.
А друга — з цієї: https://savchook.com/…/naukova-spadshhyna-harkivskyj…/
Світлина С. А. Таранушенка. Зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського