#ЦеМояСпадщина #запідтримкиукф
8 грудня 1969 року Учень привітав свого Вчителя із 80-літтям у бароковій високій манері. Аналізуючи цей текст, уважний читач побачить не лише староукраїнську книжкову стилістику, а й цілий пам’ятник подвижницькій справі Вчителя. До згаданих “предивних структур” звертатимемося і ми в нашому проєкті.
Учень, видатний український мистецтвознавець Павло Жолтовський, своєму вчителю – Стефану Таранушенку:
«Постԑпԑнність, яка ԑ твԑрдою основою всякого тԑчԑнія ԑстԑства, принԑсла нас на хвилях своих до восьмидԑсятилітньої Вашԑго житія торжԑствԑнной пирамиди.
Возблагодаривши натуру за оноԑ многолітиԑ, уповаԑмо, що наступную житія обсԑрвацію во благоутробном благорасположԑніи продовжитԑ, яко налԑжит чԑловікові у вԑк патріаршій интродукованому.
Нԑмощь бо тілԑсная корпулԑнтность людскую ушкоджающая и ошпԑцающая нԑ можԑт бо фортԑцу духовную, прԑмногою працԑю житія Вашԑго уфондованную сплюндровати, сила бо сія над ними славно тріумфуԑт.
Научԑніԑ Вашԑ яко жԑ зԑрно многопрозябшԑԑ нԑ ԑдиного от любомудрствующих а такождԑ от славԑтних кандидатов и високоосвіцоних докторов просвітило. Ониї бо от щԑдрот Ваших благонаполнившись нԑ малиї трактамԑнти всԑусԑрдно сочинили.
Щуплим бо сим рԑԑстром, добродійств и цнот Ваших нԑ дԑрзаючи обраховати, тилько про найбольшиї з них хочу мовԑніԑм своїм нагадати.
Ви бо бԑрԑзнянскія, новомлинскія, артԑмовскія, пакульскія цԑрков и многих иних прԑдивних структур помислом и працԑю прԑславних прԑдков наших ԑрԑигованих, многоописатԑль ԑсть и мірятԑль.
Нԑ мовлю бо всуԑ, ювілԑй Ваш віватуючи, що нԑ в малих житія Вашԑго турбаціях, скорбях и напастях, дивноԑ и прԑмногоԑ пԑрло сокровища нашԑго сохранили и славу ԑго у книзі своԑй, да будԑт ԑй шлях до праси друкарской од всяких Сцилов и Харибдов нԑзаставлԑний, вознԑсли и розширили и у вічноԑ людям потомним подивованіԑ и научԑниԑ полишили.
Прочіи друки и скриптуры многоцінниї згадуючи и шануючи, многиї літа і здор[о]вія доброго Вам зичимо.
Особи Вашой щирий шановатԑль, бувший Ваш учԑнь и протоколиста а нині житԑль лԑополитанський Павло Жолтовський рукою власною».
На світлині в центрі – Стефан Таранушенко, по праву руку від нього – Павло Жолтовський. Світлина 1928 року, м. Новомосковськ.
Світлина С. А. Таранушенка. Зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського