Анотація
Книгу складають дві класичні праці видатного українського мистецтвознавця Григорія Павлуцького (1861–1924): «Старожитності України. Дерев’яні та муровані храми» (1905) та «Бароко України» (1910) з шеститомовика «Історія російського мистецтва» Ігоря Грабаря.
Пропоновані читачеві праці стали першими мистецтвознавчими дослідженнями української дерев’яної та мурованої архітектури й охопили визначні пам’ятки українського храмового будівництва.
Особлива увага приділена пам’яткам Київщини, Поділля та Волині.
Книга оснащена передмовою п. Андрія Пучкова, сучасними пам’яткознавчими анотаціями з кольоровими ілюстраціями (п. Віктор Вечерський), а також іменним та предметно-географічним покажчиками.
«Українська дерев’яна церковна архітектура лише зовсім недавно привернула до себе належну увагу вчених. Раніше дослідники займалися здебільшого вивченням мурованих зразків давньоруського будівництва. Останнім часом їхню увагу привернула дерев’яна архітектура Північної Росії та Області Війська Донського).
Натомість архітектурний стиль Півдня залишався майже невідомим і недослідженим.
Тим часом пам’ятки української архітектури вже давно потребують належного видання
й точного, систематичного та наукового опису. Ці пам’ятки від року в рік гинуть дедалі більше, невідомі багатьом і мало шановані самим населенням, що байдуже проходить повз них, допомагаючи часові руйнувати їхні дорогоцінні залишки. Нехтування старими пам’ятками, яке призводить до того, що їх знищують із легкою душею, спричиняє інше не менше зло: намагання обновляти, переробляти, змінювати, прикрашати пам’ятки рідної старовини, схоже на манію стирати, перемальовувати, покривати заново лаком старі картини. Багато чого вже зруйновано, перебудовано».