Дорогі друзі! Одна з найважливіших подій нашого проєкту - вихід друком видання: Стефан Таранушенко "Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю".
У майстра, який будував дерев’яну церкву в рамках усталеної традиції, було не так уже й багато засобів, щоб урізноманітнити її інтер’єр, зробити його неповторним. Таранушенко детально їх проаналізував.
Церква у Нових Млинах була однією з трьох пам’яток із особливою конструкцією першого залому центральної дільниці
Таранушенко не раз посилається на Павла Алеппського – мандрівника і письменника, сина Антіохійського патріарха Макарія, який разом із батьком у 1654–1656 роках двічі відвідав Україну
Досліджуючи інтер’єр Введенської церкви в Артемівці (1761), Таранушенко зауважив, що в ній, на відміну від храмів у Пакулі та Березному...
У своїх описах церков поряд із детальною інформацією про споруду й аналізом обмірів – Таранушенко міркує про те, яке враження справляють на глядача (тобто й на нього самого!)
«Світло – могутня зброя в руках архітектора». Звучить як гасло до книги про ультрасучасну архітектуру, чи не так? А проте це слова Таранушенка, і говорить він про будівничих дерев’яних церков, які творили у XVIII ст.
Миколаївська церква у Нових Млинах, що на Чернігівщині, була однією з найвищих на всьому Лівобережжі – її висота становила 25,7 м (приблизно як у церкви в Зінькові). Але не цим вона захопила Таранушенка
Бажання створити церкву виняткової мистецької вартості й у громади, яка виступала замовником будівництва, і у майстра Панаса Шолудка було настільки гарячим, що у контракті з’явився додаток...
Скористайтеся вікном пошуку, щоб знайти саме те, що Вам потрібно.
